Інформація для батьків

Інформація для батьків

Для батьків майбутніх першокласників

Звичайно , батьки хвилюються, як то школа зустріне їх діточок, чи почуватимуться вони комфортно у новому дитячому колективі, чи буде вчитель уважним і справедливим саме до вашої дитини?

Процес адаптації потрібен усім: і дітям, бо вони входять у нову для себе соціальну роль "я - учень", і вчителю, бо перший учитель повинен зуміти адаптуватися не лише до 20-25 хлопчиків і дівчаток, а й до такої ж кількості мам, татів, бабусь і дідусів. Отож, і батькам потрібно теж докласти зусиль, щоб стати мамою і татом першокласника. А це означає розуміння батьками простої істини - для кожної родини - що саме їхній син чи донька є найрозумнішими, найкрасивішими і ще багато таких най..., най... та, що школа саме той осередок, де кожна по-своєму унікальна дитина має навчитися жити в колективі своїх однолітків, навчитися поважати права інших дітей і дорослих, користуватися власними правами і обов'язками.

Для вас, батьки, останнє "вільне" літо дошкільників буде по-особливому тривожне. Адже дитина йде у перший клас! Тож деякі батьки прагнуть виконати за це літо всю програму першого класу. Чи не краще переконатися, що дитина володіє достатньо психологічною зрілістю, щоб навчатися у школі?

Що таке шкільна зрілість (чи психологічна готовність до школи)? Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний.

Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років - це вміння виділяти фігуру із тіла, відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв'язки між явищами і подіями, логічно запам'ятовувати, а також розвиток тонких рухів руки і їх координації.

Емоційна зрілість - це ослаблення безпосередніх, імпульсивних реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток довільності поведінки.

Соціальна зрілість - це потреба спілкування з однолітками й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може успішно навчатися у школі.

Батькам слід пам'ятати, ще не кожна дитина може піти до школи й успішно навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку у кожної дитини індивідуальний.

Хтось починає раніш за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам'ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду - знання, уміння, навички, звички. Безсумнівно, що згодом кожна х них стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливіше мати не певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий матеріал, тобто здатність дитини до навчання.

Отже, оскільки шкільна зрілість, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні сторони і зони найбільшої вразливості. Для того, щоб ви могли самі оцінити підготовленість дитини, пропонуємо вам невеликий тест.

Чи готова дитина до школи?

Чи хоче ваша дитина йти до школи?

Чи думає ваша дитина про те, що у школі вона багато дізнається і навчатися буде цікаво?

Чи може ваша дитина самостійно виконувати справу, яка потребує зосередженості впродовж 30 хвилин (наприклад збирати конструктор)?

Чи ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромитися?

Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картинко не коротші, ніж 5 речень?

Чи може ваша дитина зачитати напам'ять кілька віршів?

Чи володіє поняттям "більше", "менше", "стільки ж", "короткий" і "довгий", "старший" і "молодший"?

Чи вміє читати по складах або цілими словами?

Чи вміє рахувати до 10 і назад?

Чи може розв'язувати прості задачі на віднімання і додавання 1?

Чи правильно, що ваша дитина має тверду руку?

Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

Чи може користуватися ножицями і клеєм? (Наприклад робити аплікації)

Чи може вона зібрати пузли з 5 частин за 1 хв.?

Чи знає назви диких і свійських тварин?

Чи може вона узагальнити поняття (наприклад, назвати одним словом фрукти: сливи, яблука, груші)?

Чи любить ваша дитина самостійно працювати - малювати, збирати мозаїку тощо?

Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

15-18 - дитина готова йти до школи. Ви не дарма з нею працювали, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, можна легко подолати.

10-14 - ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а запитання, на які ви відповіли "ні", підкажуть вам, над чим іще потрібно попрацювати.

9 і менше - постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть увагу на те, чого вона не вміє. Результати можуть вас розчарувати. Але пам'ятайте, що всі ми - учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи - це комплекс здібностей, що піддаються корекції. Вправи, завдання, ігри, обрані вами для розвитку дитини, легко і весело виконувати з мамою, татом, бабусею, старшим братом - з усіма, хто має вільний час і бажання навчатися разом із дитиною. Добираючи завдання, зверніть увагу на слабкі місця розвитку дитини. Добре, щоб вона вивчила букви і хоч трохи писала.

Ви можете дати волю своїй фантазії і видозмінювати заняття, а можете точно дотримуватися інструкції, - у будь-якому випадку ваша дитина росте і наближається до школи. Але запам'ятайте, будь-ласка, кілька простих правил.

Заняття з дитиною мають бути добровільними з двох сторін.

Їх тривалість не має перевищувати 35 хвилин.

Не намагайтеся пропонувати дитині завдання, якщо вона стомлена.

Постарайтеся, щоб заняття мали регулярний характер.

Якщо ви побоюєтесь за успіхи своєї дитини радимо вам не зосереджуватися на виробленні конкретних навичок.

Одним з першочергових завдань сім'ї є забезпечення загальної готовності дитини до школи, що полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь самообслуговування і побутової праці. Сюди входить також і піклування батьків про нормальне харчування малюка, загартування організму, медичне обстеження.

Сім'я повинна готувати дитину жити і працювати в колективі ровесників. Пам'ятайте, що особливі труднощі відчувають учні, які ростуть в сім'ї одинаками.

Ваша дитина повинна бути соціально зрілою: легко спілкуватися насамперед з дітьми, сусідами, дорослими: вітатися, прощатися, дякувати, просити вибачення, вміти поводитися на вулиці, ви повинні посилати її за покупками.

Саме за цими показниками можна визначити, наскільки легко буде дитині призвичаїтися до нових умов шкільного життя. Уважно проаналізуйте ці показники і визначте, в якому стані вони у вашої дитини. Якщо є певні чи значні труднощі - поміркуйте, знайдіть причини і допоможіть дитині.

Бажання йти до школи, навчатися там формує, насамперед, сприятливий клімат у сім'ї: щира любов до дитини, віра в неї, а відтак - відчуття захищеності й підтримка батьків, навіть, якщо попервах щось не буде вдаватися.

Прогуляйтеся разом із дитиною шляхом зі школи додому. Нагадайте їй уже відомі правила дорожнього руху, вкажіть найкоротшу і найбезпечнішу дорогу, попросіть не відволікатися, долаючи її без вас, і звертати вбік.

Шестирічному малюкові необхідне відчуття успіху. Ніколи не кажіть йому: "Ти просто лінуєшся!", "11 зі співів? То й що? От якби з математики". Досягнення в одній сфері діяльності веде до успіху в будь-якій іншій. Дитина повірить у себе. Ваша ж справа - переконати її: "Не вийшло сьогодні, вийде завтра". Спокійне ставлення батьків до невдач малюка і чуйна увага до успіхів - ось ключ до майбутніх перемог дитини.

Вчитель - ваш порадник, наставник і любить дитину. Радьтеся з ним, підтримуйте його авторитет. Зауваження, якщо такі виникають, висловлюйте в школі, на зборах. Не робіть цього в присутності дітей.

Вчителі, які навчатимуть ваших дітей, працьовиті, добрі, інтелігентні, знаючі, люблячі, терплячі, вимогливі до себе і до учнів.

Бажаю вашим дітям щасливої шкільної дороги! "Благословенна дорога, що веде до храму!" Хай буде благословенний шлях, що поведе ваших дітей у храм науки!

"Добрий початок - половина справи" - говорить народна мудрість.

Шкільна медсестра інформує

ЗДОРОВА ЇЖА - ЗДОРОВІ ДІТИ

      Харчування школярів вимагає особливої уваги тому, що сучасне навчання в школі потребує високого розумового та фізичного навантаження й супроводжується значними енерговитратами. За останніми даними ВООЗ, здоровя дитини на 15% залежить від організації медичної служби, на 25% - від генетичних особливостей і на 60% - від збалансованого харчування. Харчування дуже сильно впливає на все, що відбувається в житті та формуванні організму дитини. Це не тільки належний розвиток системи тралення, шлункового тракту, а й нервової, кістково-мязової систем та й узагалі усіх життєвоважливих органів. Правильний раціон впливає на прцездатність дитини, а відтак і на рівень засвоєння корисної інформації.

      Сучасний школяр, на думку дієтологів повинен їсти не менше чотирьох разів на день, причому на сніданок, обід і вечерю неодмінно має бути гаряча страва. Для організму, що росте, обовязкове молоко, сир, кисломолочні продукти – джерела кальцію і білка. Як гарнір краще використовувати не картоплю чи макарони, а тушковані або варені овочі (капусту, буряк, цибулю, моркву).

      Дуже важливо нагодувати дитину правильним сніданком. Крім солодкого чаю, варення і кондитерських виробів, до нього повинні обовязково входити каші (вівсянка зарекомендувала себе найкраще), свіжі овочі; з фруктів перевагу віддають яблукам, багатим клітковиною і пектином. Це складні форми вуглеводів, запас яких необхідний дитині. Інші вуглеводи краще розподілити на проміжні прийоми протягом шкільного дня: фруктові нопої, чай, булочки, печиво, цукерки забезпечать постійне надходження свіжих порцій глюкози в кров і стимулюватимуть розумову активність школярів.Кожний продукт харчування має особливості, повязані з його хімічним складом. Знання властивостей того чи іншого продукту дає змогу якомога раціональніше використовувати його. При складанні норм харчування для дітей слід памятати, що:

- енергетична цінність їжі повинна відповідати енергетичним витратам організму;

- хімічний склад речовин повинен відповідати фізіологічним потребам організму;

- харчування має бути різноманітним;

- слід дотримуватись режиму харчування.